- знаючий
- -а, -е.1) рідко. Дієприкм. акт. теп. ч. до знати 2), 4-6).2) у знач. прикм. Який обізнаний із чим-небудь, знає свою справу, вміє щось робити. || у знач. ім. зна́ючий, -чого, ч.; зна́юча, -чої, ж. Обізнана з чим-небудь, досвідчена людина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.